Республіка Корея була однією з перших держав, які визнали незалежність України. І за 20 років з часу встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея докладено чимало зусиль для розбудови повномасштабного співробітництва у сферах взаємного інтересу.
Нині діє низка інституційних механізмів, які відіграють важливу роль у поглибленні двосторонніх відносин. Це, зокрема, Міжурядова українсько-корейська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва, Спільний комітет з науково-технічного співробітництва, Спільний комітет з питань співробітництва у використанні космічного простору в мирних цілях, Спільна комісія зі співробітництва у сфері оборонної промисловості та матеріально-технічного забезпечення. Крім того, між зовнішньополітичними відомствами двох держав налагоджено механізм політичних консультацій.
Варто відзначити, що останні роки позначилися низкою важливих двосторонніх заходів, які визначатимуть подальший розвиток співпраці між Україною та Південною Кореєю. Зокрема, це візити на найвищому рівні двох президентів, друге засідання Міжурядової українсько-корейської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва (26 листопада 2012 р., Київ), четверте засідання Спільного комітету з науково-технічного співробітництва (7 грудня 2012 р., Сеул), сьомий раунд політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами двох країн на рівні заступників міністрів (6 лютого 2012 p., Сеул).
Розглядаючи торговельно-економічну складову двосторонніх відносин, слід відзначити, що останнім часом спостерігається зміцнення торговельно-економічних зв’язків між країнами. Підтвердженням цьому є зростання показників українсько-південнокорейського товарообігу. Так, 2011 року він становив 1,7 млрд. дол. США, що на 32,7% більше, ніж 2010-го.
У географічному розрізі Республіка Корея залишається провідним інвестором в економіку нашої держави серед азійських країн. Нині в Україну залучено корейських інвестицій на суму близько 172 млн. дол. США. Водночас, цей показник становить лише 0,4% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, які надійшли в українську економіку.
Сьогодні в нашій країні працює 28 підприємств із корейським капіталом, серед яких найбільші корейські компанії — «Samsung», «LG» та «Hyundaі».
Уряд України також надає допомогу корейській стороні. Йдеться, насамперед, про вирішення проблем етнічних корейців, які проживають на території нашої держави.
Так, успішно функціонує Спеціальний комітет з питань етнічних корейців, до складу якого, окрім співробітників міністерств і відомств України, входять представники Посольства Республіки Корея в Україні, Асоціації корейців України, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Міжнародної організації міграції.
Під час зустрічі з Президентом України Віктором Януковичем у березні 2012 року в Сеулі Президент Республіки Корея Лі Мйон Бак позитивно оцінив діяльність української сторони у цій сфері.
У контексті міжнародної політики Україна та Республіка Корея мають спільне бачення щодо підходів до вирішення багатьох гострих питань. Зокрема, держави виступають за неухильне дотримання режиму нерозповсюдження зброї масового знищення. З огляду на те, що Україна у свій час пройшла шлях ядерного роззброєння, наша країна може поділитися позитивним досвідом, який можна розглядати як певну модель для пошуку шляхів денуклеаризації КНДР.
Великі можливості існують також для розширення двосторонньої співпраці у сферах культури, освіти і туризму. На сьогодні значна кількість українських і південнокорейських вищих навчальних закладів плідно співпрацюють, активізують студентські та наукові обміни.
Важливим кроком стало створення 2009 року в одному з провідних вузів Республіки Корея — Університеті іноземних досліджень «Ханкук» — першої в країні кафедри українських досліджень, де близько 80 корейських студентів вивчають українську мову, історію та культуру.
Упродовж останніх років спостерігається активізація участі представників України у щорічних міжнародних культурних і мистецьких заходах, які відбуваються у Кореї. Зокрема, знаковою подією стало проведення 6—8 листопада 2012 року перших в історії двосторонніх відносин «Днів культури України в Республіці Корея», які відбулися у рамках святкування 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
З метою виведення відносин з Республікою Корея на якісно новий рівень — стратегічне партнерство — варто зосередити увагу на конкретних кроках, які наша держава могла б зробити.
Так, забезпечення регулярності українсько-корейського політичного діалогу на високому рівні має стати одним із основних складників нашої політики щодо Південної Кореї в політичній сфері.
Така необхідність викликана особливостями політичної культури в Республіці Корея, де для політичної еліти важливими є особисті контакти на найвищому рівні, відсутність прямих суперечностей політичного характеру та декларація з боку країн-партнерів розуміння її інтересів і мотивів.
Крім того, не слід забувати, що, заручившись підтримкою Республіки Корея, яка є активним учасником багатьох регіональних угрупувань, Україна матиме змогу забезпечити собі доступ до багатосторонніх форматів розвитку відносин з усіма азійськими країнами (АСЕМ, АТЕС та ін.).
Ще одним аспектом, який визначає важливість підтримання політичного діалогу на високому рівні є той факт, що в Республіці Корея держава має потужні позиції в національній економіці, безпосередньо контролюючи стратегічні галузі, фінансуючи реалізацію інфраструктурних проектів, здійснюючи масштабні закупівлі.
Потреби диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків, зменшення економічної залежності від головних на сьогодні партнерів і поглиблення інтеграції у світову економіку диктують необхідність збільшення частки Республіки Корея та інших промислово розвинених азійських країн у структурі зовнішньої торгівлі України.
Окремо можна виділити потенціал співробітництва в космічній галузі, започаткованого ще 1992-го. Серед позитивних прикладів такої співпраці — запуск наприкінці серпня 2006 року корейською стороною багатоцільового супутника «Koreasat-5» за допомогою української ракети-носія в рамках проекту «Морський старт».
На сьогодні є відповідне договірно-правове підґрунтя для активізації співробітництва в цій сфері. Зокрема, укладено між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Корея Угоду про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях, а також між Державним космічним агентством України та Міністерством освіти, науки і технологій Республіки Корея Угоду про створення Спільного українсько-корейського комітету з питань співробітництва у використанні космічного простору в мирних цілях.
Протягом останніх 20 років Південна Корея реалізує амбітну космічну програму, що має на меті створення повного циклу розроблення, виробництва та експлуатації власної космічної продукції. У Республіці Корея вже налагоджено випуск власних супутників різноманітного призначення, на півдні країни створено та облаштовано космодром «Наро», у 2008 році здійснено політ у космос першої корейської астронавтки Лі Co Йон.
Спільний українсько-корейський комітет з питань співробітництва у використанні космічного простору в мирних цілях дасть змогу налагодити професійний діалог між експертами обох країн, а також визначити нові перспективні напрями інтенсифікації нинішнього співробітництва у цій сфері.
У контексті досягнення загальнонаціонального консенсусу щодо стратегічних завдань розвитку української держави та суспільства на особливу увагу заслуговує південнокорейський досвід національно-державного будівництва, специфічною ознакою якого є збереження та зміцнення національної ідентичності за одночасного активного й успішного включення в процеси глобалізації, регіональної та трансрегіональної економічної інтеграції.
В умовах сучасної реструктуризації глобального простору науково-експертному співтовариству України час відмовитися від такої, що вже набила оскому, антагоністичної дихотомії геополітичного та культурно-цивілізаційного вибору «Європа — Азія». Очевидно, конфуціанські принципи спільного розвитку, глибинних змін, гармонійного світу, спільної відповідальності, активної участі тощо за двадцятиріччя бурхливого китайського зростання й посилення «азійських тигрів» довели не лише свою мудрість, а й конкурентоспроможність, принципову кооперативність і комплементарність із європейськими цінностями. У цьому сенсі макроцивілізаційна та геостратегічна місія ключових держав-учасниць СНД — України, Росії, Казахстану — нині бачиться в стикуванні двох успішних у світовому масштабі систем цінностей — європейської та конфуціанської — перш за все, в ефективному обміні технологіями, свободі пересування товарів, капіталів, послуг, але з урахуванням демографічних обмежувачів та інтересів національної безпеки трудових ресурсів. У свою чергу, від успіху українсько-південнокорейського та українсько-китайського стратегічного діалогу істотно залежатиме, чи стане вектор трансконтинентальної (євро-тихоокеанської) співпраці та інтеграції визначальним.
З огляду на геополітичні та економічні прагнення нашої країни, встановлення та розбудова українсько-корейських зв’язків у різних сферах діяльності є визначною віхою в історії українського державотворення. Республіка Корея є важливим партнером нашої країни з точки зору відкриття нових можливостей в політичній сфері, розширення ринку збуту продукції українського товаровиробника, залучення інвестицій, впровадження передових технологій, а також прикладом успішного та ефективного національно-державного будівництва.
Саме тому наступний етап розвитку співпраці України з Республікою Корея через активізацію політичного діалогу на високому та найвищому рівнях має бути спрямований на реалізацію конкретних коротко- та довгострокових завдань і проектів у політичній, торговельно-економічній, інвестиційній, науково-технічній та культурно-гуманітарній сферах, що дасть змогу наблизити двосторонні відносини до рівня стратегічного партнерства.
ФАКТ
За дев’ять місяців 2012 року показник товарообігу між двома країнами становив 1 млрд. 598 млн. доларів США, що майже на 347 млн. (27,7%) більше, ніж за аналогічний період 2011 року.
Василь МАРМАЗОВ, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Корея.