Обсяг ВВП Республіки Корея за 2021 р. становив 1,8 трлн дол. США, що є 9 позицією серед країн ОЕСР, а за номінальним ВВП на душу населення РК на 18-му місце з показником у 34,8 тис. дол. США.

При цьому основними галузями промисловості РК залишаються виробництво електроніки та засобів телекомунікації, автомобіле та суднобудування, хімічна і металургійна промисловість. Основні види продукції сільського господарства в РК є рис, ячмінь, овочі, фрукти, продукти тваринництва та птахівництва.

В РК зменшився офіційний рівень безробіття з 5,7% (станом на січень 2021 р.) до 3,5% (станом на січень 2022 р.), зовнішній борг склав 628,5млрд дол. США (станом на грудень 2021 р.). Станом на квітень 2022 року, національний борг Республіки Корея досяг 4 548 трлн вон (3,41 трлн дол. США) або 189% ВВП країни, а саме державні (0,81 трлн дол. США), приватні (1,39 трлн дол. США) та корпоративні (1,2 трлн дол. США) борги.

Протягом останнього року негативний вплив на експортно-орієнтовану економіку РК продовжували справляти санітарно-епідеміологічні заходи викликані пандемією COVID-19, хоча і в значно меншій мірі, ніж в 2020 році, оскільки більшість економік світу почали відновлюватись.

У 2021 року відбулося суттєве зростання експорту РК до 644,4 млрд дол. США. У структурі експорту переважають електричні машини та обладнання, їхні частини; ядерні реактори, котли, машини та механічні пристрої; легкові автомобілі та запчастини до них; пластик і вироби з нього; інструменти та апарати оптичні, фотографічні; паливо мінеральне (нафта, газ, вугілля та похідні від них).

Імпорт РК за 2021 рік також зріс до 615,1 млрд дол. США. У структурі імпорту переважають паливо мінеральне (нафта, газ, вугілля та похідні від них); електричні машини та обладнання, їхні частини; ядерні реактори, котли, машини та механічні пристрої; руда, шлаки і золи; оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні пристрої.

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі РК за 2021 рік перевищив 1,26 трлн. дол. США. Серед найбільших торговельних партнерів РК за 2021 рік в першу десятку входять такі країни та території:

за експортом: Китай (25,28%) – 162,9 млрд дол. США, США (14,88%) – 95,9 млрд дол. США, В’єтнам (8,8%) – 56,7 млрд дол. США, Гонконг (5,81%) – 37,5 млрд дол. США, Японія (4,67%) – 30,1 млрд дол. США;

за імпортом: Китай (22,54%) – 138,6 млрд дол. США, США (11,9%) – 73,2 млрд дол. США, Японія (8,8%) – 54,64 млрд дол. США, Австралія (5,35%) – 32,9 млрд дол. США, Саудівська Аравія (3,95%) – 24,3 млрд дол. США.

В червні 2022 р. валютні резерви РК досягли 438.28млрд дол. США. Таким чином РК зайняла дев’яте місце у світі за обсягом валютних резервів після таких країн і територій як КНР, Японія, Швейцарія, Індія, рф, Тайвань, Гонконг та Саудівська Аравія.

Останні роки РК активно проводить переговори про створення зон вільної торгівлі як у двосторонньому, так і в багатосторонньому форматі. Загалом Корея має 18 угод про ЗВТ з 58 країнами, і в процесі переговорів знаходиться співпраця ще з більш ніж 10 країнами.

Найбільш важливим з досягнутих домовленостей стало підписання 15 листопада 2020 р. під час онлайн-саміту країн «АСЕАН+5» Угоди про «Всестороннє регіональне економічне партнерство» – ВРЕП («Regional Comprehensive Economic Partnership»). За умовами підписаної Угоди, протягом наступних 20 років її учасники відмінять митні збори на 92% товарів походженням з іншої країни-учасниці, зокрема у галузі інтелектуальної власності, телекомунікацій, фінансових послуг та інтернет-торгівлі. Нова регіональна зона вільної торгівлі матиме спільний ВВП у 28 трлн дол. США (понад 32% світового ВВП) та 2,2 млрд споживачів (29% світового населення).

Станом на сьогодні, РК вже має угоди про вільну торгівлю (FTA) з 13-ма з 14-ти країн-учасниць ВРЕП (всі країни, крім Японії), а саме:

Австралія (діє з 12.12.2014 – двостороння FTA);

Бруней (з 01.07.2008 – FTA в рамках АСЕАН);

В’єтнам (з 29.06.2007 – FTA в рамках АСЕАН та з 20.12.2015 – двостороння FTA);

Індонезія (з 07.12.2007 – FTA в рамках АСЕАН);

Камбоджа (з 01.11.2008 – FTA в рамках АСЕАН);

КНР (з 20.12.2015 – двостороння FTA);

Лаос (01.10.2008 – FTA в рамках АСЕАН);

Малайзія (01.06.2007 – FTA в рамках АСЕАН);

М’янма (з 27.11.2007 – FTA в рамках АСЕАН);

Нова Зеландія (з 20.12.2015 – двостороння FTA);

Сінгапур (з 02.03.2006 – двостороння FTA та з 01.06.2007 – FTA в рамках АСЕАН);

Таїланд (з 01.01.2010 – FTA в рамках АСЕАН);

Філіппіни (з 01.01.2008 – FTA в рамках АСЕАН).

Крім того, РК має Угоду FTA з Індією (з 01.01.2010), яка потенційно може приєднатися до Угоди про РВЕП.

Україна озвучила офіційну пропозицію про підписання двохсторонньої угоди про вільну торгівлю FTA, Корейська сторона проводить робочі консультації. Разом з тим майбутнє членство України в Європейському союзі дасть змогу доєднатись до діючої між Республікою Кореєю та ЄС Угоди про зону вільної торгівлі, яка на момент укладення (укладена в 2011 і повню вступила в силу з 2015) була найбільш амбітною та всеосяжною з торгових угод, яка була реалізована ЄС та стала першою зоною вільної торгівлі ЄС з країною Азії, усунула практично всі тарифи та багато нетарифних бар’єрів (протягом х п'яти років поступово скасувались 98 % усіх захисних митних зборів).

Республіка Корея належить до провідних торговельних партнерів України в Азії, а обсяг двостороннього товарообігу щорічно зростає.

Показники двосторонньої торгівлі товарами 

(тис. дол. США)

У 2019 р. українсько-корейський товарообіг зріс на 8,9% порівняно з попереднім роком, склавши 831,8 млн дол. США, при цьому український експорт становив 375,9 млн дол. США, а імпорт до України з Республіки Корея 455,9 млн дол. США.

У 2020 р. українсько-корейський товарообіг зріс на 2,07% порівняно з попереднім роком, склавши 849 млн дол. США, при цьому український експорт становив 351,53 млн дол. США, а імпорт до України з Республіки Корея 497,45 млн дол. США.

У 2021 р. українсько-корейський товарообіг зріс на 17,13% порівняно з попереднім роком, склавши 994 млн дол. США, при цьому український. Деяке очевидне падіння експорту пов’язане із затримкою відправки українського зерна в кінці року, яке відправлене в перших числах січня 2022 року. Так за січень 2022 року товарообіг склав 106,07 млн дол. США, імпорт становив до 72,07 млн дол. США, а експорт 34,9 млн дол. США, із яких 74,21% зернові.

Структура експорту товарів до РК значно змінилася на користь продуктів переробки. Частка зернових культур зменшилась з 80,2% (у 2020 р.) до 68,7% (у 2021 р.) до суми у 204,8 млн дол. США; олія та насіння олійних культур збільшиламь із 3,98% до 7,88% до 29,6 млн дол. США; продукти харчування (овочі, напої, молочні продукти зросли із 1,96% до 2,52%  до 7,5 млн дол. США; хімія зросла із 4,72% до 10,5% до 31,4 млн дол. США; метали зменшились із 5,32% до 4,46% до 13,4  млн дол. США;

Обсяг імпорту товарів з РК залишався фактично незмінним у порівнянні з 2020 р. Частка поставок таких товарів як засоби наземного транспорту, крім залізничного, залишилась без змін 30 % (у 202 р.) до 208 млн дол. США; механізми, деталі, інструменти не суттєво зменшилися з 30,45% до 29,83% (189,3 млн дол. США); хімія зросла із16,3% до 18,57% (129 млн дол. США); каучук, гума – залишилися на рівні 5,31% (36,9 млн дол. США).

Двостороння торгівля послугами між Україною та РК, відзначається позитивним сальдо на користь України. Обсяг торгівлі послугами між Україною і РК за 2021 р. склав 76,38 млн дол. США. Експорт послуг становив 57,69 млн дол. США (зростання на 24,7%), імпорт – 18,7 млн дол. США (збільшення на 17,5%). Позитивне для України сальдо торгівлі послугами склало майже 39 млн дол. США.

Показники двосторонньої торгівлі послугами за даними Держстату України 

(тис. дол. США)

Станом на 31.12.2021, за даними Національного банку України, обсяг прямих інвестицій з Республіки Корея в економіку України  становив $42,3 млн дол. США. Українські інвестиції до РК, за даними НБУ, відсутні.

Останні важливі заходи економічного співробітництва

З метою сприяння розвитку двосторонньої економічної взаємодії у 2008 році було створено Міжурядову українсько-корейську комісію з питань торговельно-економічного співробітництва. 24.04.2018 у Сеулі відбулося 4-е засідання Комісії.

У 2019 р. компанією «POSCO International» спільно з «Orexim Group» (25% акцій) відкрито в Україні зерновий термінал потужністю одночасного зберігання 140 тис. тон збудований на базі ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (сума інвестицій близько 65 млн дол. США).

У 2019 р. компанією «Helios Strategia» в Закарпатській області (поблизу Мукачево) побудовано дві сонячні електростанції потужністю 24 МВт (сума інвестицій близько 24 млн дол. США).

У січні 2021 р. Україну було включено до переліку пріоритетних країн двостороннього співробітництва Комплексного плану міжнародної співпраці в цілях розвитку на 2021-2025 роки в рамках Official Development Assistance (ODA) як країну з високим потенціалом економічного та дипломатичного співробітництва.

7-8 червня 2022 р. відбувся візит Заступника міністра закордонних справ України Д.Сеніка до РК та 05-14 червня відбувся візит української парламентської делегації, під час яких проведено переговори з керівництвом МЗС, Міністром землі, інфраструктури та транспорту (MOLIT), Міністерством торгівлі, промисловості та енергетики та Експортно-імпортного банку Кореї (KOREXIM). В рамках візитів відбулись бізнес-заходи «Відновлення України» із представниками будівельної галузі Республіки Корея на базі Асоціацій Міжнародних контрактерів (ІСАК), та Міжнародної торгівлі (КІТА) в роботі яких взяли участь представники провідних будівельних компаній таких як «Samsung C&T», «Hyundai Engineering & Construction», «SK Engineering & Construction», «Dohwa», «GS Engineering & Construction», «DSME Construction» та інші.

В робочому порядку з корейською стороною узгоджене 5-е засідання Міжурядової українсько-корейської комісію з питань торговельно-економічного співробітництва на вересень 2022 року.

Іноземним компаніям і бізнесменам, які не проживають постійно у Республіці Корея, пропонується 3 способи реєстрації компаній в країні:

• Іноземна компанія-інвестор. Діяльність регулюється місцевим законодавством на рівних правах з корейськими компаніями. Вимагає інвестування в економіку країни принаймні 100 млн вон (приблизно 90 тис. дол США). Згідно Акту сприяння іноземним інвестиціям, ухваленому в країні у 1998 р., іноземним інвесторам пропонуються заохочення у вигляді податкових пільг, грошових виплат тощо.

Довідково: іноземні компанії-інвестори можуть бути зареєстровані у вигляді приватної акціонерної компанії, акціонерного товариства, компанії повного товариства, компанії з обмеженою відповідальністю, партнерства з обмеженою відповідальністю або компанії з обмеженим колом партнерів.

• Філіал / відділення компанії. На відміну від іноземної компанії-інвестора, розглядається як іноземна компанія. Хоча діяльність представництва так само регулюється корейським законодавством на рівних правах з місцевими компаніями, представництва не користуються пільгами, передбаченими для іноземних компаній – інвесторів.
• Офіс зв’язку. Має такий самий статус, як філіал іноземної компанії, але, на відміну від нього, може займатися лише неприбутковою діяльністю – ринковими дослідженнями, рекламою розробок тощо на користь іноземної компанії.

Вимоги до реєстрації іноземних компаній в РК:

• усі іноземні компанії мають бути зареєстровані;
• у разі відкриття декількох компаній, кожна має бути зареєстрована окремо;
• заявка на реєстрацію має бути подана протягом 20 днів з дати початку діяльності компанії в країні до відділення національної податкової служби, що має юрисдикцію за місцем розташування компанії. Процес реєстрації може бути розпочатий до дати відкриття компанії, але заявка має бути подана персонально;
• у разі спільного власництва бізнесу реєстрація здійснюється від імені одного з власників.

Документи, необхідні для реєстрації компанії в Республіці Корея:

Окремі особи:

• один екземпляр Анкети заявки на реєстрацію бізнеса в РК;
• копія орендної угоди (у разі оренди приміщення);
• копія дозволу/реєстрації;
• партнерська угода (в разі кооперативного бізнесу).

Комерційні підприємства:

• одна копія Заявки на включення до реєстру компаній в Кореї та Анкети заявки на реєстрацію бізнеса;
• одна копія Корпоративної реєстрації в РК;
• копія орендної угоди ( в разі оренди приміщення);
• копія Списку акціонерів або інвесторів;
• одна копія Сертифікату про схвалення реєстрації бізнесу в РК з печаткою;
• одна копія Списку внесків у натуральній формі (в разі актуальності).

Одержання сертифікату

Сертифікат реєстрації компанії видається через 3 дні після подання заявки, проведення відповідних консультацій та перевірки наданих документів. У разі наявності сумнівів щодо прихованого імені або власництва кредитних карток національною податковою службою здійснюються заходи щодо перевірки наданої інформації.

Детальніше про умови реєстрації та оподаткування бізнес-діяльності за посиланнями: https://elaw.klri.re.kr/eng_service/lawTwoView.do?hseq=3602

http://125.131.31.47/Solars7DMME/004/19Doing_Business_In_Korea-d.pdf

Митні процедури у Республіці Корея

Питання імпортних податків відносяться до компетенції Корейської митної служби (КМС), що підпорядковується Міністерству стратегії та фінансів країни. Імпортери можуть подати митну декларацію онлайн через систему електронного декларування КМС ('UNI-PASS'), яка введена в дію у 2005 році.

Більш детальну інформацію можна знайти за посиланням:

https://www.customs.go.kr/english/cm/cntnts/cntntsView.do?mi=8055&cntntsId=2731

Для проходження митних процедур в РК потрібні такі документи:

• декларація імпорту;
• комерційний рахунок-фактура: оригінальний рахунок і дві копії мають бути подані разом з перевізними документами та містити загальну вартість, вартість однієї одиниці товару, кількість, маркування, опис товару та інформацію про відправника / отримувача;
• сертифікат походження (у двох екземплярах) для певних видів товарів. Експортерам доцільно обговорити особливості вимог до документації з партнерами – імпортерами;
• пакувальний список;
• накладна;
• інспекційний сертифікат;
• морське страхування.

Особливі імпортні процедури

Урядом Республіки Корея впроваджено окремі вимоги щодо імпорту певних видів продукції (реєстрація, стандартизація, безпека, тестування) з метою забезпечення захисту здоров’я населення, санітарних норм, національної безпеки та збереження довкілля. Загалом медичні товари, такі як фармацевтичні препарати та ліки, потребують додаткового тестування та сертифікації відповідними організаціями перед проходженням митних процедур. Експортери медичного обладнання та фармацевтичних препаратів повинні зареєструвати свою продукцію у Міністерстві безпеки продовольства та ліків (МБПЛ) Республіки Корея.

Імпорт продовольчої продукції загалом повинен пройти процедуру оформлення у низці агентств, зокрема Корейській митній службі (КМС), МБПЛ, Національному карантинному бюро та Карантинному агентстві тварин і рослин.

Додаткова інформація щодо імпорту м'ясомолочної продукції до РК за посиланнями:

file:///C:/Users/user/Downloads/Special+Act+on+Imported+Food+Safety+Control%20(1).pdf;

file:///C:/Users/user/Downloads/Annex3_Livestock+Products+Sanitary+Control+Act.pdf;

https://elaw.klri.re.kr/eng_service/lawView.do?hseq=4939&lang=ENG

Митні збори

Митний поріг (з якого починають застосовуватися мита) складає 150 тис. вон (приблизно 132 дол. США).

Середнє мито (за виключенням сільськогосподарської продукції) складає 8%.

Продукція з підвищеним митним оподаткуванням: сільськогосподарські товари, морепродукти, напої (вина, алкоголь тощо), тютюн, текстиль та одяг.

Преференційні тарифи: імпорт з країн, з якими РК має угоди про вільну торгівлю (США, ЄС, Сінгапур, Чилі та ін.)

Метод оплати мита: готівка, банківське переведення, оплата через пошту чи онлайн-банкінг. Система Корейської митної служби UNI-PASS є на 100% електронною системою оформлення, яка пропонує послуги за принципом «one stop», включаючи оплату митних зборів.

Податки на імпорт (не включаючи споживчого податку):

Республіка Корея має єдиний податок на додану вартість (VAT) у розмірі 10% на імпортні товари та товари місцевого виробництва. Спеціальний акцизний податок у розмірі 10-20% стягується з імпорту окремих предметів розкоші та товарів тривалого споживання. Мита та податки мають бути сплачені корейській національній валюті протягом 15 днів з дати митного оформлення.

Алкогольні мита залежать від виду продукції (30% на алкогольні напої на фруктовій основі, 72% на спиртні напої). З 1 січня 2020 р. Уряд РК запровадив податок на алкогольні напої на основі обсягу щодо пива. Зокрема, пиво будь-якої марки оподатковуватиметься з розрахунку 830,3 вон (72 центи США) на літр.

Сертифікація продукції в Республіці Корея

До 2009 року в Республіці Корея існувало 13 різних систем сертифікації, що застосовувалися різними урядовими організаціями. Починаючи з 2009 р. в країні впроваджено знак «KC Mark», що замінив собою попередні 140 маркувань.

«KC Mark» та відповідний Сертифікат КС є відповідником Європейському сертифікату СЕ і застосовується до 730 різноманітних видів продукції, таких як автомобільні деталі, машинне обладнання, електроніка тощо. Цей сертифікат є підтвердженням, що продукція відповідає корейським стандартам безпеки («K Standard»). Вимоги K Standard багато в чому збігаються з відповідними стандартами IEC (Standard of International Electrotechnical Commission).

Органом, що відповідає за видачу сертифікатів КС у Республіці Корея, є Корейське агентство з технологій та стандартів (KATS), підпорядковане Міністерству торгівлі, промисловості та енергетики РК. КАТС встановлює регуляторні рамки для виходу на корейський ринок різних споживчих товарів з метою забезпечення безпеки споживачів. Агентство відповідає також за розробку стандартів та міжнародну співпрацю у сфері стандартизації.

Сертифікація КС регулюється в РК Актом щодо управління якістю та контролю безпеки промислових товарів та Актом з безпеки електроприладів.

Основними органами, що мають дозвіл на здійснення випробувань продукції, інспектування заводів-виробників та видачу сертифікатів, є Корейський інститут випробувань та досліджень (KTR), Корейська випробувальна лабораторія (KTL) та Корейська випробувальна сертифікація (KTC).

Більш детальна інформація за посиланнями:

https://www.kats.go.kr/en/content.do?cmsid=533

https://www.standardsportal.org/usa_kr/e/conformity_assessment/ca_marks_used_in_korea.aspx#ks

https://www.korea-certification.com/en/kc/what-is-kc-certification/

Сукупний обсяг державних закупівель в Республіці Корея у 2019 році оцінювався у близько 113,7 млрд дол. США.

Порядок здійснення державних закупівель в Республіці Корея регулюється Службою державних закупівель (Public Procurement Service).

Всі державні закупівлі органами центральної і місцевої влади, а також державними підприємствами РК здійснюються через інтегровану електронну систему KONEPS:

http://www.g2b.go.kr

Іноземним компаніям для участі в тендерах необхідно пройти процедуру реєстрації. З детальними умовами реєстрації та участі можна ознайомитися за посиланням: http://www.pps.go.kr/bbs/selectBoardList.do?boardId=ENG006

Міністерство торгівлі, промисловості та енергетики РК

http://english.motie.go.kr/www/main.do

Міністерство продовольства та безпеки лікарських препаратів РК

https://www.mfds.go.kr/eng/index.do

Митна служба РК

https://www.customs.go.kr/english/cm/cntnts/cntntsView.do?mi=8055&cntntsId=2731

Корейське агентство сприяння торгівлі та інвестиціям

https://www.kotra.or.kr/foreign/kotra/KHENKT010M.html

Корейське агентство з питань технології та стандартів

https://www.kats.go.kr/en/content.do?cmsid=535

Глобальна служба пошуку бізнес-партнерів «Trade Korea»

https://www.tradekorea.com/main.do

Корейська асоціація імпортерів «КОІМА»

http://www.koima.net/koima_db/index.do

ВИСТАВКОВІ ЗАХОДИ НА 2022-2023 рр.

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

Більш детально за посиланням https://rei.mfa.gov.ua/

Анкета експортера

https://rei.mfa.gov.ua/anketa-eksportera

https://rei.mfa.gov.ua/anketa-eksportera

Державна митна служба України інформує, що з 1 липня 2021 року починають діяти норми пункту 61 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні.

Згідно з частиною восьмою статті 455 Митного кодексу України, неперебування на обліку є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 455 Митного кодексу України обов’язковому обліку підлягають особи нерезиденти, які є:

• - декларантами товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у випадках передбачених пунктом 4 частини другої статті 265 Митного кодексу України (іноземні перевізники що переміщують територією України товари, транспортні засоби комерційного призначення, прохідним транзитом);
• - перевізниками товарів через митний кордон України та/або між митницями на території України або є особою відповідальною за такі перевезення (іноземні перевізники, що переміщують товари під митним контролем).

Стати на облік можливо:

• - при в’їзді або виїзді з України шляхом заповнення реєстраційної форми безпосередньо у пункті пропуску та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи нерезидента, видану компетентним органом країни реєстрації;
• - шляхом направлення поштою до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації;
• - безпосередньо подати до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації, або подання цих документів через уповноважену особу, яка діє на підставі довіреності від особи нерезидента, або через агента з митного оформлення, який діє на підставі договору між особою нерезидентом та українським митним брокером.

Реєстраційна форма може бути заповнена на будь якій мові офіційного міжнародного спілкування. Для прискорення обробки інформації бажано заповнювати її на українській або англійській мові.

Після введення даних із заяви до інформаційної системи митної служби, особі нерезиденту протягом однієї години буде присвоєно тимчасовий обліковий номер.

Відмова у присвоєні тимчасового облікового номеру можлива, якщо:

• - реєстраційна форма містить не всі обов’язкові дані;
• - особа нерезидент вже перебуває на обліку.

Тимчасовий обліковий номер дозволяє особі нерезиденту здійснювати усі митні формальності та процедури без обмежень.

Про взяття на облік та присвоєння облікового номеру особа нерезидент інформується протягом наступних п’яти робочих днів. 

Заява нерезидента УКР.docx

Заява нерезидента приклад УКР.pdf

З грудня 2021 року торгово-промислові палати в Україні починають видачу непреференційних сертифікатів походження товару (англійською мовою) в електронному вигляді (е-сертифікат).

В е-сертифікаті в графі 4 «For official use» буде проставлятися QRкод з посиланням на офіційний сайт верифікації, де в режимі онлайн можна буде перевірити факт видачі е-сертифіката, в графі 10 «Certification» – сканкопія підпису, прізвище та ініціали особи, уповноваженої засвідчувати сертифікат і скан-копія печатки торгово-промислової палати, в графі 11 «Declaration by the exporter» - скан-копія підпису посадової особи підприємства-експортера/відправника (приклад е-сертифіката – Додаток 1 ( .pdf , 2.73 Мб )). 

Чинна паперова форма непреференційного сертифіката походження (Додаток 2 ( .pdf , 339.06 Кб )) також буде застосовуватися після впровадження е-сертифіката, походження товару може буде підтверджено паперовою формою сертифіката або е-сертифікатом. 

Перевірка факту видачі всіх сертифікатів, які видаються торгово-промисловими палатами в Україні відбувається в підсистемі «Перевірки факту видачі сертифіката походження» за посиланням https://verify.ucci.org.ua/ 

У вікні пошуку вносяться реквізити сертифіката:

• Номер (префікс, номер без пробілу) 

• Номер бланку (для паперової форми сертифіката) 

• Дата видачі. 

У разі наявності сертифіката в базі, система відображає PDF-файл сертифіката. 

Guide: Відбудова України з приватним сектором

Експортний потенціал України

Інвестиційний паспорт Львівщини

Інвестиційний паспорт Кривого Рогу

Каталог "Buy from Cherkasy region" 

Catalogue of the Ukrainian organic exporters 

«Європейська асоціація програмної інженерії» EASE

Виставкові заходи в Україні у 2022 р. (українською і англійською мовами)